Best

Найкраще - у вихідний день сидіти під сонцем на своїй геть сонячній терасі. Тепло так, ніби ще серпень чи вересень. І тихо. І небо блакитне - величезне, ось тут-от, прямо над моєю головою.

It's huge.

Немічні китайці та їх помічниці мовчазні (і ті, і ті) в басейні. Відчуття глибокої поваги до них.
Ніби кажуть: дивіться. от, як треба. Але ж німотні.

В улюбленій мусульманській м'ясній лавці на фобур сен-дені, де вдруге брала баранину, чоловіки з персоналу ті що старші віком мене ніби не помічають. Ніби іншими замовленнями зайняті. Вдруге обслужив молодий.

Comments

Popular posts from this blog

Μπαλαμός

Two weeks after the lockdown in Paris

Ἀνθρωποι μονάχοι. Lonely people