Reise, Reise

Ми в странний Гєракас прибули. Якийсь готель-от промайнули здавалося, що там нема ані душі. Богами усіма забутий, полишений в щілині поміж скель чужих і голих глухий кут зазнав неначе негліжансу, чи апокаліспис локальний його хватив і злидні злючі. Натомість відгуки осіб що там бували всі в онлайні “нормуль” кричать, готові зняти і вгору чєпчики кидати. Там і таверна була навіть — кантіна радше на колесах, і люди дивнії на пляжі сиділи, смажились добряче і думали, як гарно тут. А тінь не знайдеш навкруги, і де палатку ставить на ніч – про те компанія мовчить. Присіли в тінь якогось схову – рибалок місце те мабуть, поїли трохи винограду, солодкий і зелений був. Там втома, відчай, безпросвіт. Перепочили — та й в машину з полегшенням, що руки в ноги, тікать! Сміялись потім – назустріч бо такі ж, як ми, шукачі долі, вдачі, волі, they hunt their destiny, бідосі,...

Поема про Алонісос. Пісня друга Було на острові дуже спекотно й волого, зовсім не так, як на Евбеї, де дмухають потужні вітри і де сухість висушила землю в жорсткий сухар Ми пітніли і одяг приставав до тіл, ми не мились уже пару днів тільки в морі плавали ми сиділи в машині, проїжджали кілька кілометрів і виповзали оглядати місцевість на предмет ночівлі однак усе зайнято цивілізацією гірше того: було таке враження, ніби острів якийсь не такий, як усі, не грецький, геть приватизований включно із берегом. Як виявиться згодом, воно так і є по суті. Дорогою постійно стрічали стежини позначені: О, кажу, а писали ж, що цей острів для ходіння! Так от чому, чути у відповідь, ми нічого не знаходимо на березі. А навколо види непогані. Різні острівці порозкидано навколо Алонісоса. Але голі-голі, як консервна банка. Там серед них розкинувся морський заповідник із тюленями-монахами, їх оберігають і дбають про них, аби вони не вимирали. Ми ж бачили ...

Поема про Алонісос. Пісня Перша П оплили ми якось на о стрів Алонісос що на Спорадах в Егейському морі від Скопелоса до нього близько, сорок хвилин. З того боку, де підпливає паром, - нічого вражаючого навіть десь навпаки було враження перше, що дарма ми сюди так хотіли... замість Скіафоса обрали Алонісос, друга грека не послухали. Ми збиралис я знайти житло тут під небом біля моря, аби вночі полягати на каремати і спати, нам це поки що на інших островах вдавалося. Але Алонісос - “Інший” острів, значить - “ало” “нісі” І довелося нам добряче попрацювать особливо Тео з його машиною. Острів крихітний, дорога фактично одна - іде з південного краю на його північ, посередині. А як виїжджаєш на море на той берег, що східний, не уривчастий — усюди вілли, приватні території, не підступитися, на пляжах парасолі, люди і немає місця, аби нам сховатися і мирно й тихо заночувати. На Кокінокастро, пляжі “червоної фортеці”, друга охопила якась дивови...

It was a windy day, a really windy day, because the meltemi season started... Even David Bowie could not imagine how wild was the wind that day in August. As we headed for the Chora of Skyros, we passed a crossroad, where there was a sign "Archaeological site of Palamari". So I asked Teo to come back, we have to visit this site on the noth-eastern part of the island, I read and saw a few days ago online there's a beautiful παραλία, as for archaeology, I was not so sure we'd find anything there. The road connecting the small civilized world of Skyros with Palamari is unsurfaced, the surroundings look like a deserted place with only few traces of human presence. However, Closer to the site, there are several houses, one of them renting rooms and selling μέλι, honey. 1 kg for 12 euros. The site itself consists of the prehistorical ruins and a small building for the visitors, where they can see some pictures and videos explaining who is who. The entry is free. There...