Alonissos Poem. Song Two (in Ukrainian language)
Поема про Алонісос. Пісня друга Було на острові дуже спекотно й волого, зовсім не так, як на Евбеї, де дмухають потужні вітри і де сухість висушила землю в жорсткий сухар Ми пітніли і одяг приставав до тіл, ми не мились уже пару днів тільки в морі плавали ми сиділи в машині, проїжджали кілька кілометрів і виповзали оглядати місцевість на предмет ночівлі однак усе зайнято цивілізацією гірше того: було таке враження, ніби острів якийсь не такий, як усі, не грецький, геть приватизований включно із берегом. Як виявиться згодом, воно так і є по суті. Дорогою постійно стрічали стежини позначені: О, кажу, а писали ж, що цей острів для ходіння! Так от чому, чути у відповідь, ми нічого не знаходимо на березі. А навколо види непогані. Різні острівці порозкидано навколо Алонісоса. Але голі-голі, як консервна банка. Там серед них розкинувся морський заповідник із тюленями-монахами, їх оберігають і дбають про них, аби вони не вимирали. Ми ж бачили ...